Міністерство внутрішніх справ запропонує продовження візи людям, яким відмовлено в ПМЖ статусі

Міністерство внутрішніх справ опублікувало гайданс про те, коли посадові особи повинні змінити заяву про надання постійного резиденства, щоб замість цього надати продовження дозволу на перебування (тобто, обмежена посвідка на проживання).

Заявлене обґрунтування полягає в тому, щоб гарантувати, що люди, які подають заяву на ПМЖ і не мають на нього права, але які мають право на обмежений вид на проживання, не залишаться без імміграційного статусу.

Гайданс застосовується до заявок на постійне резиденство, поданих щодо:

• Апендикса про поселення сімейне життя
• Апендикса про приватне життя
• Апендикса про Інноватору
• Апендикса по сімейним візам
• Апендикса по Гонконгським британським закордонним громадянам

Коли хтось подає заявку на постійне резиденство в одній з цих візових категорій, але не відповідає тим чи іншим вимогам для успішного отримання постійного резиденства, процес для осіб, які приймають рішення, виглядає наступним чином:

Спочатку ви повинні розглянути заяву про отримання постійного резиденства.

Якщо заявник не відповідає вимогам для цього, перш ніж відхиляти заявку, ви повинні розглянути, чи відповідає він всім вимогам щодо придатності та прийнятності для отримання подальшого дозволу на перебування на своєму поточному візовому маршруті.

Якщо ви вважаєте, що заявник, ймовірно, відповідає вимогам придатності та прийнятності для отримання дозволу на перебування, ви повинні записати в системі розгляду справ, що Ви маєте намір змінити його заяву з заяви про постійне проживання на заяву про дозвіл на перебування (за умови оплати імміграційного медичного збору - IHS).…

Після оплати IHS і якщо заявник відповідає всім вимогам, що пред'являються до кандидата, ви повинні надати дозвіл на перебування…

Якщо IHS не була сплачена (або, у відповідних випадках, відмова від сплати даного збору не була подана або не була успішною), ви повинні відхилити заявку... якщо заявка відхиляється після цього процесу, плата за подання заявки на постійне резиденство не повертається, оскільки заява на постійне резиденство була фактично повністю розглянута і оброблена.

Перевага цього процесу полягає в тому, що це простіше, ніж змусити людей самостійно вносити зміни у свої заявки: платити нову плату за подання заявки, заповнити нову форму, завантажити підтверджуючі докази та іноді вимагати повернення старого збору.

Існує одне складне питання: оскарження рішення про заміну заявки про постійне проживання на заявку про продовження посвідки на проживання.

У гайдансі говориться, що якщо працівник Міністерства внутрішніх справ вважає, що вимоги для обмеженого виду на проживання виконані замість постійного резиденства, він повинен написати заявнику, повідомити йому про це рішення і дати йому 14 днів на оплату імміграційної медичної надбавки - IHS.

Вони не видають офіційного листа з відмовою, але в листі, що інформує особу про необхідність сплати IHS, говориться, чому працівник вирішив, що вони не мають права на постійне резиденство. Якщо IHS не виплачується, працівник "повинен відхилити" заяву як недійсну.

У разі зміни заяви немає права на апеляцію або адміністративний перегляд.

Передбачено, що працівник Міністерства внутрішніх справ повинен розглянути додаткову інформацію, надану заявником, якщо "вони вважають, що в рішенні була допущена помилка, через яку вони, мабуть, не мають права на постійне резиденство", але працівникам Міністерства внутрішніх справ наказано розглядати цю інформацію тільки в тому випадку, якщо заявка "має відношення до причин, з яких вони не відповідають вимогам для отримання постійного резиденства".

Так як Міністерство внутрішніх справ формально не відмовляє таким чином в заяві про постійне резиденство, це не порушує права людини, і тому апеляція до суду в зв'язку з цим неможлива.

Єдиний засіб правового захисту, який може бути можливим, - це судовий перегляд.

Видається неможливим, щоб заявник попросив Міністерство внутрішніх справ відхилити заяву, щоб дозволити їм оскаржити його в апеляційному порядку, замість того, щоб відхиляти його як недійсне.

Останнє має серйозні наслідки, не в останню чергу тому, що воно призводить до припинення дії виду на проживання за Правилом 3-C і запускає процес з усіма негативними наслідками, такими як втрата права на роботу.